Читання в Україні

Читання книжок: інтерес до читання, мотивація, інтенсивність, використання електронних пристроїв

.

Читання серед інших типів дозвілля

Найбільш поширеним різновидом дозвілля громадян є перегляд телевізійних передач (58% респондентів дивляться телевізор щодня). Друге та третє місця за популярністю поділяють читання ЗМІ (у тому числі інтернет-ЗМІ) та активність в соціальних мережах (відповідно 31% і 30% роблять ще щодня). На четвертому місці – слухання радіо (22%). І лише на п’ятому місці – читання книжок. 11% роблять це щодня, 17% ? кілька разів на тиждень, 20% ? кілька разів на місяць, 21% ? декілька разів на рік, 31% відповіли, що не читають книжки ніколи.

Читачі книжок дещо частіше, ніж загалом по масиву опитаних, читають ЗМІ (у тому числі інтернет-ЗМІ) (щодня або кілька разів на тиждень на 7% частіше), читають бо ведуть активність у соцмережах (щодня або кілька разів на тиждень на 6% частіше), присвячують час хобі (щодня або кілька разів на тиждень на 6% частіше), займаються спортом (на 4% частіше). Деякими видами дозвілля читачі частіше, ніж респонденти загалом, займають кілька разів на місяць або декілька разів на рік: самоосвіта (на 8% частіше),  ходять в кіно / на концерти / на виставки (на 8% частіше), займаються благодійністю і волонтерством (на 5%). За іншими видами проведення дозвілля значущих відмінностей між цими двома групами не виявлено.

Cеред тих, хто регулярно дивиться телевізор, ті, хто ніколи не читає книжок або читає лише декілька разів на рік, становлять більше половини (54%), а серед тих, хто займається самоосвітою – лише 19%, а більшість (61%) читають книжки щонайменше кілька разів на тиждень.

Найбільше тих, хто ніколи не читає книжок, серед жителів Західного і Південного регіонів (відповідно 39% і 40%), найменше – у Центральному регіоні (22%). Найрідше читають книжки працівники фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості (41% з них ніколи не читають книжок), а також торгівлі і сфери обслуговування (35%).

Жителі великих міст (від 100 тис. і більше мешканців) частіше читають крижки, ніж жителі малих та середніх міст та сіл  – частка тих, хто зовсім не читає книжок, становить 37% у селах, 34% у малих та середніх містах та лише 24% ? у великих містах. Це значною мірою пояснює відносно низький рівень читання  у Західному регіоні – там найвища частка жителів сіл і невеликих міст серед населення.

Найчастіше читають книжки працівники освіти, науки,  охорони здоров’я, культури, ЗМІ (40% роблять це не рідше, ніж кілька разів на тиждень), а також працівники державного управління, правоохоронних органів, судів, Збройних сил (30%) і непрацюючі (31%). Цілком очікувано найчастіше серед груп, виокремлених за соціальним статусом, читають книжки студенти, хоча 11% серед них зовсім не читають книжок, а 20% читають їх лише кілька разів на рік. Одним з чинників, що визначають частоту читання книжок, є рівень освіти – що він вищий, то частіше респонденти читають книжки.

Частота читання істотно менша у найбіднішій майновій групі – серед тих, кому вистачає лише на харчування або змушені економити на харчуванні – у цій групі лише 20% читають не рідше, ніж кілька разів на тиждень, а 37% ніколи не читають.

Жінки читають книжки помітно частіше, ніж чоловіки (принаймні кілька разів на тиждень – відповідно 33% і 21%). Що молодші респонденти, то частіше вони читають книжки.

44% респондентів відповіли, що або люблять читати, або не уявляють свого життя без читання.

Частота читання книжок як спосіб проведення дозвілля прямо пов’язаний із любов’ю до читання, однак, навіть серед тих, хто зовсім не цікавиться читанням, 5% роблять це принаймні кілька разів на тиждень, а серед тих, хто не уявляє свого життя без читання, 6% або ніколи не читають, або роблять це лише декілька разів на рік.

Оцінка респондентами ролі і значення читання

Переважна більшість респондентів погоджуються з тим, що читання сприяє саморозвитку (з цим  цілком або скоріше згодні 92% опитаних) та духовному розвитку (86%), так само як і з тим, що читання сприяє професійному зростанню (82%), сприяє комунікації з людьми (79%), дозволяє розслабитися і відволіктися від рутини (77%), сприяє досягненню поваги інших (69%). Також більше половини (58%) згодні з тим, що читання сприяє більш тісному спілкуванню в родині. Частіше респонденти не згодні з тим, що читання сприяє підвищенню матеріального достатку (згодні 42%, не згодні 47%), і переважна більшість (80%) не згодні з тим, що читання – даремна трата часу . Отже, лише дуже незначна частка респондентів не розуміє важливості читання, насамперед для розвитку особистості і комунікативних навичок.

Лише 16% респондентів вважають, що вони читають достатньо, 27% хотіли б читати більше, ще 31% відповіли, що читають недостатньо, але читати більше  немає можливості. 20% відповіли, що не читають багато, оскільки їм це не цікаво.

Частіше висловлюють бажання читати ще більше представники тих груп респондентів, які й зараз читають більше за інших: працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ (42%), студенти (32%),  люди з вищою освітою (37%), жінки (32%).

Інтенсивність читання друкованих книжок

Найчастіше респонденти віддають перевагу читанню соціальних мереж та Інтернет-ЗМІ, блогів, форумів (відповідно 34% і 27% читають їх щодня). Друковані книжки щодня читають лише 8%, кілька разів на тиждень – 16%, електронні чи аудіокнижки – відповідно 4% і 11%. Ніколи не читають друкованих книжок 36% респондентів, ніколи не читають (не слухають) електронних чи аудіокнижок 65% опитаних.

Жителі Західного і Південного регіонів читають друковані книжки рідше, ніж жителі Центрального і Східного регіонів. Чим більшим є поселення, в якому живуть респонденти, тим частіше вони читають книжки. Найчастіше читають друковані книжки працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ, найрідше ? працівники фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості, а також торгівлі і сфери обслуговування.

Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, найчастіше читають друковані книжки студенти та учні, хоча 19% з-поміж них зазначили, що не читають книжок взагалі, а 20% ? лише кілька разів на рік.

Що вищим є рівень освіти респондентів, то частіше вони читають книжки. Частота читання дещо зростає із зростанням рівня добробуту респондентів. Жінки читають друковані книжки частіше, ніж чоловіки.  Чим  молодші респонденти, тим частіше вони читають друковані  книжки.

37% респондентів не прочитали за останній рік жодної друкованої книжки, 36% прочитали від 1 до 5 книжок, 14% ? від 6 до 10 книжок,  6% ? від 10 до 25 книжок, 4% ? від 25 до 50 книжок, і лише 2% ? більше 50 книжок. 56% респондентів не прочитали за останній рік жодної друкованої книжки, виданої українськими видавництвами, 26% ? від 1 до 5 книжок, 6% ? від 6 до 10 книжок,  3% ? від 10 до 25 книжок, 1% ? від 25 до 50 книжок, і лише 0,4% ? більше 50 книжок.

Жителі Західного і Південного регіонів частіше, ніж жителі Центрального і Східного регіонів, відповіли, що не прочитали за минулий рік жодної книжки. Чим більшим є поселення, в якому живуть респонденти, тим частіше вони читають книжки. Найчастіше читають друковані книжки працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ, найрідше ?  працівники фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості, а також торгівлі і сфери обслуговування.

Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, найчастіше читають друковані книжки студенти та учні. Чим вищим є рівень освіти респондентів, тим частіше вони читають книжки. Частота читання зростає із зростанням рівня добробуту респондентів.

Жінки читають друковані книжки частіше, ніж чоловіки.  Чим  молодші респонденти, тим частіше вони читають друковані  книжки.

Частіше друковані книжки українських видавництв читали жителі Західного і Центрального регіонів порівняно з жителями Сходу і Півдня. Рівень читання книжок українських видавництв є приблизно однаковим у різних типах поселень. Найчастіше читають друковані книжки українських видавництв працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ, найрідше ?  працівники фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості, а також торгівлі і сфери обслуговування.

Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, найчастіше читають друковані книжки українських видавництв  студенти та учні. Що вищим є рівень освіти респондентів, то частіше вони читають книжки українських видавництв. Частота читання зростає із зростанням рівня добробуту респондентів.

Жінки читають друковані книжки українських видавництв частіше, ніж чоловіки.  Чим  молодші респонденти, тим частіше вони читають друковані  книжки, видані в Україні.  Ті, хто спілкується вдома українською мовою чи однаковою мірою українською та російською мовами, читають друковані книжки українських видавництв частіше, ніж ті, хто спілкується лише російською мовою.

За відповідями на запитання стосовно читання і придбання друкованих книг протягом минулого року було виокремлено чотири групи респондентів: 1) ті, що протягом минулого року не читали і не купували друковані книги (35% опитаних), 2) читали, але не купували  друковані книги (25%), 3) не читали, але  купували друковані книги (2%), 4)  і читали, і купували друковані книги (38%).

Для оцінки читацького ринку України цікавою може виявитися чисельна оцінка цих груп. Так, враховуючи, що населення підконтрольних територій України віком від 15 до 59 років складає близько 26 млн. осіб, можна оцінити вказані групи і особах.

Таким чином, можна сказати, що близько 10 млн. представників генеральної сукупності купували книги протягом останнього року.

Читання електронних та прослуховування аудіокнижок

Електоронні та аудіокнижки книжки щодня читають (слухають) лише 4% опитаних, кілька разів на тиждень – 11%. Ніколи не читають (не слухають) електронні чи аудіокнижки 65% опитаних.

Жителі Західного і Південного регіонів читають (слухають) електронні та аудіо  книжки рідше ніж жителі Центрального і Східного регіонів. Жителі великих міст (слухають) електронні та аудіо  книжки частіше, ніж жителі середніх та великих міст і сіл.

Частіше (слухають) електронні та аудіо  книжки  працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури і державного управління, правоохоронних органів, судів, Збройних сил. Серед груп, виокремлених за соціальним статусом ? студенти та учні. Респонденти з вищою освітою – частіше, ніж загалом по масиву опитаних.   Чим  молодші респонденти і чим вищим є рівень їх добробуту, тим частіше вони (слухають) електронні та аудіо  книжки.

Більшість респондентів мають у своєму розпорядженні пристрої, що дозволяють читати книги на електронних носіях:  смартфони (70%), ноутбуки/комп’ютери (61%),  планшети (27%), власне електронні книги (7%).

Найчастіше електронні книжки респонденти читають зі смартфона (21%) та з комп’ютер чи ноутбука (13%). Ще 9% використовують для цього планшет, 4% ? електронну книжку. Аудіокнижки також найчастіше слухають зі смартфона (8%). 4% опитаних використовують для цього комп’ютер чи ноутбук, 2% ? планшет і лише 0,5% слухають аудіокниги з  CD-диску.

Жителі великих міст використовують смартфон для читання електронних книг і слухання аудіокниг дещо частіше, ніж жителі інших типів населених пунктів. Чим молодші респонденти, тим частіше вони використовують для читання книг смартфони, планшети та ноутбуки. Так, смартфони використовують 39% молодих людей віком від 15 до 25 років, а серед представників студенської та учнівської молоді – 48%.

31% респондентів відповіли, що читають електронні книжки. Найменше тих, хто читає електронні книжки, у Західному регіоні (26%). Жителі великих міст (від 100 тис. і більше мешканців) частіше читають електронні книжки (36%), ніж жителі малих та середніх міст (28%) та сіл  (28%).

Найчастіше читають електронні книжки працівники сфери державного управління, правоохоронних органів, судів, Збройних сил (47%),  а також працівники освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ (42%), найрідше ? працівники фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості (25%), а також торгівлі і сфери обслуговування (25%).

Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, найчастіше читають електронні книжки студенти та учні (58%), найрідше – пенсіонери (14%). Серед респондентів з вищою освітою читають такі книги 46%, серед тих, хто має середню спеціальну освіту? лише 21%), загальну середню освіту (24%).  Чим вищий рівень добробуту респондентів, тим частіше вони читають книжки (від 20% у найменш матеріально забезпеченій групі до 42% ? у найбільш матеріально  забезпеченій)

Жінки читають електронні книжки дещо частіше, ніж чоловіки (відповідно 34% і 29%), чим молодші респонденти, тим частіше вони читають електронні книжки (їх частка зростає від 17% у віковій групі 46-59 років до 47% серед тих, кому від 15 до 25 років).

Серед тих, то читає електронні книжки, 21% відповіли, що їм зручніше читати українською мовою, 30% ? російською, 48% ? обрали варіанти відповіді «будь-якою мовою, якою написана книжка, якщо я її добре знаю» або «все одно, якщо добре знаю мову».

17% респондентів відповіли, що слухали аудіокнижки протягом останнього року. Жителі великих міст (від 100 тис. і більше мешканців) робили це частіше (22%), ніж жителі інших типів поселень. Дещо частіше  ? працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ (23%) порівняно з працівниками інших сфер.

Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, помітно виділяються студенти та учні (36%), найрідше слухали аудіокниги пенсіонери (8%). Серед респондентів з вищою освітою слухали такі книги 24%, серед тих, хто має середню спеціальну освіту ? лише 12%, загальну середню освіту (14%).  Чим вищий рівень добробуту респондентів, тим частіше вони слухали аудіокниги (від 11% у найменш матеріально забезпеченій групі до 20% ? у найбільш матеріально  забезпеченій)

Чим молодші респонденти, тим частіше вони слухають аудіокниги (їх частка зростає від 10% у віковій групі 46-59 років до 28% серед тих, кому від 15 до 25 років).

Дещо рідше слухають аудіокниги ті, хто вдома говорить українською мовою (14%), порівняно з тими, хто говорить російською (19%) або обома цими мовами однаковою мірою (19%).

Серед тих, то слухає аудіокниги, 22% відповіли, що їм зручніше сприймати книжки українською мовою, 27% ? російською, 49% ? обрали варіанти відповіді «будь-якою мовою, якою написана книжка, якщо я її добре знаю» або «все одно, якщо добре знаю мову».

Причини відмови від читання та придбання книг

Ті, респонденти, які ніколи не читають (не слухають) ні друкованих, ні електронних чи аудіо книжок, найчастіше пояснюють це відсутністю потреби чи бажання (цю причину вказали 69% тих, хто не читає). Лише 11% з-поміж них як причину називають цінову недоступність книжок, 7% ? відсутність хороших, цікавих, якісних і корисних книжок.  А причиною того, чому вони не купують книжок, вони найчастіше називають відсутність потреби в них (55%),  друга за частотою називання причина – відсутність грошей (її назвали 22% тих, хто ніколи не читає книжок. Однак, серед представників найбіднішої групи відсутність грошей на книжки є однією з основних причин відмови від їх купівлі (44%).

Лише 28% тих респондентів, які  ніколи не читали книжок, відповідають, що їм в дитинстві батьки не читали книжок.

Пояснюючи, чому вони не читають (не купують) електронні книжки, найчастіше респонденти називають відсутність необхідності чи бажання (46% тих, хто не читає електронних книжок), те, що їм більше подобається читання на папері  (30%) і те, що від читання електронних книжок більше втомлюються очі (16%). Що старші респонденти, то частіше вони називають як причини те, що їм більше подобається читання на папері, від читання електронних книжок більше втомлюються очі, не можуть собі дозволити  електронні книжки, не володіють пристроями для їх читання, не мають доступу до інтернету. Що молодші респонденти, то частіше ті з них, хто не читає електронних книжок відповідають, що не мають необхідності чи бажання.

Час, що виділяється на читання та обставини, за яких читають книжки

Як правило, респонденти читають книжки 1–2 години протягом дня (25%) або від півгодини до години (23%). Значно менше читають понад 2 години на добу (13%), і лише 3% – декілька хвилин. 31% респондентів взагалі не читають книжок. Жителі великих міст приділяють найбільше часу читанню – 44% віддають читанню більше години на добу, тоді як жителі малих та середніх міст – 34%, жителі сіл – 33%. Серед працівників сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури присвячують читанню понад годину щодня 55%, найнижчі показники у працівників фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості ? віддають читанню найменше часу (лише 28% понад годину на добу).  Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, найбільше часу читають студенти та учні (55% понад годину на добу).  Найбільше часу приділяють читанню люди з вищою освітою (58% понад годину на добу).

Що вищим є рівень добробуту респондентів, тим більше часу вони віддають читанню  (якщо серед тих, хто змушений економити на харчуванні або кому вистачає лише на харчування, 32% віддають читанню більше години  на добу, то серед тих, кому вистачає на дорогі покупки  – 45%. Жінки читають більше ніж чоловіки – відповідно 44% і 31% читають більше години на добу. Найбільше часу віддає читанню молодь – 43% більше години на добу.

Лише 15% респондентів схильні виділяти окремий час для читання, значно більше (26%) читають, коли є нагода, у вимушених паузах чи паралельно з іншою діяльністю, ще 23% відповіли «і так, і так». Частіше за інших спеціальний час для читання виділяють студенти (25%), домогосподарки (21%) та пенсіонери (20%).

Найчастіше книжки читають вдома (58%).

Читання книжок дітям

Лише 20% респондентів читають дітям книжки щодня або кілька разів на тиждень, 9%– кілька разів на місяць, 4% – кілька разів або раз на рік, 14%  – ніколи (ще 31% взагалі не читають книжок, а 21% не читають, тому що не мають дітей). Представники тих груп респондентів, які частіше читають самі, так само частіше читають і дітям. Так, серед працівників сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури читають дітям не рідше кількох разів на тиждень 32%. Цілком очікувано, що частіше за інших також читають дітям домогосподарки (36% не рідше кількох разів на тиждень ), а жінки частіше за чоловіків (відповідно 28% і 10% не рідше кількох разів на тиждень).

Читацькі уподобання: мова, жанри

Вибір мови книги

Частка читачів, які обирають книжки російською мовою (28%) є дещо вищою, порівняно з часткою тих, хто обирає книжки українською (24%). Але найчастіше читачі обирають мову, якою була написана книга (33%). Для ще 12% читачів мова книжки не має значення.

Вибір мови книги має певні особливості, залежно від різних соціально-демографічних характеристик. Зокрема молодші респонденти дещо частіше віддають перевагу книгам українською мовою. Так, у віковій групі від 15 до 25 років 30% читачів відповідають, що їм зручніше читати українською мовою, а 25% — російською. У віковій категорії 26–35 років ці показники становлять 24% та 26%, відповідно. Серед читачів віком 39–45 років українській мові віддають перевагу 21%, російській – 31%, а серед читачів віком 46–59 років ці показники становлять 23% і 31%, відповідно.

Книжкам українською мовою надають перевагу переважна більшість читачів у Західному регіоні (61% обирають українську, 6% — російську). Книжкам російською мовою надають перевагу більшість читачів у Південному (8% обирають українську, 51% — російську) та Східному (5% обирають українську, 50% — російську) регіонах. У Центральному регіоні приблизно рівні частки читачів обирають книги українською (21%) та російською (20%) мовами, а більшості читачів цього регіону однаково зручно читати книги обома мовами.

Вибір мови певною мірою залежить і від типу поселення: у великих містах (з населенням від 100 тис.) частіше обирають російську мову (37% проти 15% українською), у селах – українську (38% проти 17% російською), а у малих містах порівну обирають українську (25%) та російську (26%) мови.

Природнім чином мова, якою зручніше читати книги залежить від мови спілкування респондента вдома. Проте існують і певні особливості. Приблизно порівну читачів, які вдома спілкуються українською відповідають, що їм зручніше читати книги українською (47%) або будь-якою мовою (45%). Серед російськомовних (вдома) читачів картина зовсім інша: майже дві третини з них (62%) відповідають, що їм зручніше читати книги російською і третина (34%) – що будь-якою мовою. 62% двомовних (вдома) читачів зазначили, що їм зручно читати книжки будь-якою мовою. Але решта значно частіше надає перевагу російській мові (27% проти 9% українській).

Популярність книжок різних жанрів

Найпопулярнішими серед українських читачів жанрами є сучасні детективи – третина читачів (34%) читали книжки цього жанру протягом останнього року та класика (32%). Один з чотирьох-п’яти читачів читав протягом року фантастику або фентезі (24%), підручники і навчальні посібники (24%), книжки з психології та саморозвитку (23%), літературу для дітей та підлітків (22%), любовні романи, сучасні романи та наукові чи науково-популярні видання (по 21%). Фахову та бізнес-літературу читали 19% читачів, а енциклопедії та словники і прикладну літературу — по 14% читачів. 12% читачів читали протягом року трилери, містику або жахи, а також мистецькі видання, а 11% — біографії і мемуари. Кожен десятий читач читав книги релігійного змісту та поезію і лише 4% читачів читали комікси та графічну прозу.

Слід зазначити, що популярність різних жанрів істотно відрізняється серед різних груп респондентів. Зокрема, зовсім різною є популярність жанрів серед чоловіків і жінок.

Так, серед жінок-читачок найбільш популярними жанрами є класика і любовні романи (по 34% читачок читали книжки цих жанрів протягом року). 31% читачок читали літературу для дітей та підлітків, 29% – сучасні детективи та сучасні романи, 28% – книжки з психології та саморозвитку, 25% – навчальні посібники. Дещо менше жінок читали фантастику та фентезі (18%), фахову та бізнес-літературу (17%), прикладну літературу (16%), наукові та науково-популярні видання, а також енциклопедії і словники (по 15%). 13% читачок протягом року читали мистецькі видання, 12% – поезію, 11% – книги релігійного змісту. Біографії і мемуари читали протягом року 9% читачок, трилери, містику, жахи – 8%, комікси та графічну прозу – 2%.

Зовсім іншою є картина популярності жанрів серед чоловіків. Найбільшою популярністю у чоловіків-читачів користуються сучасні детективи (їх протягом року читали 40% читачів). Третина (33%) чоловіків-читачів протягом року читали фантастику чи фентезі, а по 28% класику та наукові і науково-популярні книги. 23% читачів читали підручники і навчальні посібники , 22% – фахову та бізнес-літературу, а по 17% – трилери, містику, жахи, а також книжки з психології та саморозвитку. Енциклопедії та словники, а також біографії та мемуари читали по 14% чоловіків-читачів. 11% чоловіків читали літературу для дітей та підлітків, а також прикладну літературу, 10% – мистецькі видання, 9% – сучасні романи. 7% чоловіків-читачів читали книги релігійного змісту і поезію, 6% – комікси та графічну прозу. Найрідше (4%) чоловіки читали любовні романи.

Також існують відмінності в популярності жанрів залежно від інших показників, але вони не є такими великими.

Так, на Заході України значно більше, ніж у інших регіонах читали книг релігійного змісту. Наукові та науково-популярні видання, а також література для дітей і підлітків частіше називалися у Західному і Південному регіонах, так само, як книжки з психології та підручники. На Сході і Півдні значно частіше, ніж у Центрі і на Заході читали мистецькі видання.

Представники старших вікових груп частіше, ніж молодших читали класику, сучасні детективи, біографії, книги релігійного змісту та мистецькі видання. Представники молодшої вікової групи частіше читали фантастику та фентезі, підручники і посібники. Представники середніх вікових груп частіше читали фахову та бізнес-літературу, а також літературу для дітей та підлітків. Поезію частіше читали представники молодшої і старшої вікових груп.

Характер частоти читання літератури різних жанрів у цілому схожий на картину, отриману у питанні про книжки різних жанрів, прочитані протягом року, але існують примітні особливості. Коли читачі читають книжки більшості жанрів, то більшість з них робить це кілька разів на рік чи на місяць.

Проте є помітні винятки. Очевидно, виходячи зі специфіки такої літератури, підручники і навчальні посібники щодня читають 8% читачів, а кілька разів на тиждень – 11%. Проте часто також читають літературу для дітей та підлітків (6% щодня і 12% кілька разів на тиждень). Фахову та бізнес-літературу щодня читають 2% читачів, а кілька разів на тиждень – 7%.

Відповідаючи на питання, книжки яких жанрів респонденти купували протягом року, понад третину (38%) тих, хто читає книжки відповіли, що вони не купували книжок. Книжок різних жанрів протягом року читачі купували в 2,5-3,5 разів менше, ніж читали. Але є й певні відхилення. Значно вищою є пропорція придбаних до прочитаних книжок серед літератури для дітей та підлітків (її читали 22% читачів, а купували книги 17%) та підручників і навчальних посібників (24% і 14%, відповідно). Порівняно рідше (в пропорції до прочитаних) купували поезію (її читали 10% читачів, а купували книги 3%) та книги релігійного змісту (10% і 2%, відповідно).

Відповідно, особливості придбання книжок у різних соціально-демографічних групах мають характер, схожий на читання книжок з найбільшими відмінностями серед чоловіків і жінок. Причому, чоловіки-читачі значно частіше жінок-читачок відповідали, що протягом року вони не купували книжок (47% проти 30%). Крім того, частка читачів, які не купували книги зменшується зі зростанням добробуту респондентів.

Також читачам задавалося питання про те, які тексти вони би хотіли почитати, але поки не змогли знайти варті уваги видання? 30% читачів зазначили, що таких текстів немає. Тексти різних жанрів, яких читачам не вистачає, називали в 3-4 разів рідше, ніж читали книжки цих жанрів. Порівняно рідше вказувалося на недостатність таких текстів: любовні романи, література для дітей та підлітків, прикладна література та підручники. Відхилення в інший бік спостерігається щодо коміксів та графічної прози. В той час, як читали її 4% читачів, відповіли, що хотіли б почитати, але не змогли знайти варті уваги видання 2% читачів. Як і в інших питаннях щодо жанрових уподобань читачів найбільш значні відмінності спостерігаються залежно від статі респондента.

Придбання книг: цінові переваги, мотивація придбання, місця

Способи придбання книжок

Відповідаючи на запитання, де вони взяли книжки, які прочитали протягом останнього року, 35% респондентів відповідають, що вони їх купили, 29% ? позичили у друзів, 21% ? скачали безкоштовно, 16% ? взяли з домашньої бібліотеки, 15% ? взяли в бібліотеці, 4% ? взяли в шкільній бібліотеці.

Жителі міст купують  книжки дещо частіше, ніж жителі сіл, а також частіше вони позичали книжки у друзів. Жителі великих міст скачують книжки частіше, ніж жителі середніх і малих міст та сіл, так само як частіше вони брали книги з домашньої бібліотеки.

Працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ частіше за представників інших груп купували книжки, брали їх в бібліотеці, позичали у друзів.

Серед груп, виокремлених за соціальним статусом, найчастіше купували книжки студенти, учні та домогосподарки. Студенти та учні частіше за інших безкоштовно скачували книжки, а також брали у шкільній бібліотеці.

Чим вищим є рівень освіти респондентів, тим частіше вони купували книжки, скачували їх безкоштовно, брали в бібліотеці, з домашньої бібліотеки, позичали у друзів.

Респонденти з високим рівнем добробуту частіше, ніж опитані з низьким рівнем добробуту купували книжки і скачували їх безкоштовно.

Жінки купували книжки, брали в бібліотеці, з домашньої бібліотеки, позичали у друзів  частіше, ніж чоловіки.  Представники вікової групи 46-59 років купували книжки рідше, ніж представники молодших вікових груп. Чим молодші респонденти, тим частіше вони скачували книжки безкоштовно і тим рідше брали їх з домашньої бібліотеки.

Ті, хто віддає перевагу читанню книжок українською мовою, частіше, ніж ті, хто віддає перевагу читанню книжок російською мовою, купують книжки і рідше скачують їх з Інтернету. Останнє значною мірою може бути зумовлене тим, що більшість російськомовних респондентів живе у великих містах, де рівень користування Інтернетом вищий, а отже, є більше можливостей скачувати книги з Інтернету.

Кількість придбаних друкованих  книжок

60% респондентів не придбали за останній рік жодної друкованої книжки, 29% придбали від 1 до 5 книжок, 7% ? від 6 до 10 книжок,  3% ? від 10 до 25 книжок, 1% ? від 25 до 50 книжок, і лише 0,2% ? більше 50 книжок. 68% респондентів не придбали за останній рік жодної друкованої книжки, виданої українськими видавництвами, 22% ? від 1 до 5 книжок, 4% ? від 6 до 10 книжок,  2% ? від 10 до 25 книжок, 0,3% ? від 25 до 50 книжок, і лише 0,1% ? більше 50 книжок.

Жителі міст купують друковані книжки дещо частіше, ніж жителі сіл. Найчастіше купують книжки працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ. Чим вищим є рівень освіти респондентів, тим частіше вони купують книжки. Менше, ніж в середньому по масиву опитаних, купують книжки представники найбіднішої групи населення – ті, кому вистачає лише на харчування або змушені економити на харчуванні (69% з них за останній рік не купили жодної книжки), а також представники найстаршої вікової когорти (від 46 до 59 років ? 66%). Жінки купують друковані книжки частіше, ніж чоловіки.

Частіше друковані книжки українських видавництв придбавали за останній рік жителі Західного і Центрального регіонів порівняно з жителями Сходу і Півдня. Жителі міст дещо частіше, ніж жителі сіл. Найчастіше купували книжки українських видавництв працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ.

Респонденти з вищою освітою придбавали їх частіше, ніж респонденти з середньою спеціальною чи середньою освітою.

Менше, ніж в середньому по масиву опитаних, купують книжки представники найбіднішої групи населення – ті, кому вистачає лише на харчування або змушені економити на харчуванні (77% з них за останній рік не купили жодної книжки, виданої в Україні), а також представники найстаршої вікової когорти (від 46 до 59 років ? 73%).

Жінки купують друковані книжки українських видавництв частіше, ніж чоловіки.  Ті, хто спілкується вдома українською мовою чи однаковою мірою українською та російською мовами, купують друковані книжки українських видавництв частіше, ніж ті, хто спілкується лише російською мовою.

Вартість придбаних книжок

Середня ціна останньої придбаної книги, серед тих хто купував книги склала 135 грн.

Жителі Півдня і Сходу країни придбавали книги за більш високою ціною, ніж жителі Заходу і Центру країни. Жителі великих міст – за більш високою ціною, ніж жителі середніх і малих міст та сіл, більшу ціну за книги платили студенти, учні та власники бізнесу, люди з вищою освітою платили більше, ніж респонденти з середньою спеціальною та середньою освітою, опитані з високими доходами купляли більш дорогі книги, ніж респонденти з низькими доходами, чоловіки купляли більш дорогі книги, ніж жінки, ті, хто віддає перевагу читанню російською мовою, та ті, хто відповідає «все одно, якщо добре знаю мову», купляли більш дорогі книги, ніж ті, хто віддає перевагу читанню українською мовою.  Ці ж тенденції підтверджуються і розподілом відповідей на запитання: «До якої цінової категорії належали книжки, які Ви купували за останні три місяці?».

Мотивація вибору книжки

Найбільшою мірою впливають на вибір книжки при її покупці рекомендації друзів (на це вказують 46% тих, хто читає книжки). 26% як чинник впливу на вибір називають автора, 24% ? анотацію до книги, 19% ? ціну, 13% ? мову книжки, 13% ? якість тексту чи перекладу, 12% ? відгуки у соцмережах, на сайтах продажу, 12% ?дизайн обкладинки / візуальну естетику видання загалом, 12% ?  рекомендації продавця, 11% ? рецензії та огляди в пресі та онлайн-ЗМІ, 10% ? якість друку  і паперу, 10% ? огляди на книжкових сайтах, 5% ? видавництво, 5% ? згадки по ТБ і радіо.

Серед тих, хто протягом останнього року придбав хоча б одну книгу, 39% купували книги на подарунок, лише 3% ? щоб фінансово підтримати автора (навіть якщо їм ця книга не дуже потрібна), і стільки ж ? 3% ? щоб фінансово підтримати видавництво.

На подарунок жителі сіл купували книги рідше (29%), ніж загалом по масиву опитаних. Частка тих, хто купував книжки на подарунок, зростає із зростанням віку опитаних (від 33% у наймолодшій віковій групі до 47% ? у найстаршій).  Купівля книжок для того, щоб фінансово підтримати автора чи видавництво, практично однаково низько  випарежена у всіх групах респондентів.

Місця придбання книжок

Найчастіше книги купують в маленьких місцевих книгарнях (на це вказали 25% тих, хто читає книги),  на ринку (20%), у великих книжкових мережах (17%), у супермаркетах (12%), на книжкових ярмарках/виставках (12%),  у великих Інтернет-магазинах книжок (10%). 6% замовляють книги по  каталогу, 6% придбають на сайтах видавництв, 6% ? у букіністів, 3% ? на книжкових презентаціях, 0,4% ? у коворкінгах/кафе, 0,3% ? на заправках та в інших неспеціалізованих місцях продажу.

Жителі великих міст частіше, ніж жителі середніх і маленьких міст та сіл, придбають книги у великих книжкових мережах (відповідно 22%, 13% і 13%), у супермаркетах (відповідно 17%, 8% і 9%) і рідше – у маленьких місцевих книгарнях (відповідно 21%, 30% і 28%). Жителі сіл рідше купують книги в Інтернет-магазинах (6%).

Респонденти з вищою освітою частіше, ніж респонденти із середньою спеціальною та середньою освітою, купують книги у великих книжкових мережах (відповідно 24%, 13% і 8%), у супермаркетах (відповідно 15%, 9% і 9%). Жінки частіше, ніж чоловіки, купують книжки у маленьких місцевих книгарнях (відповідно 30% і 19%), та у супермаркетах (відповідно 14% і 9%).

Чим молодші респонденти, тим частіше вони придбають книги в Інтернет-магазинах (їх частка зростає від 5% серед тих, кому від 46 до 59 років, до 15% серед тих, кому від 15 до 25 років. Тоді як представники наймолодшої вікової групи рідше, ніж представники інших вікових груп, купують книги на ринку (13%).

На книжкових виставках-ярмарках протягом останнього року купляли книжки 24% тих, хто читає книги. 17% з них купили від 1 до 5 книжок, 2% ? 6-10 книжок, 0,5% ? від 10 до 15 книжок, 0,2% ? від 25 до 50 книжок.

Домашні бібліотеки

38% тих респондентів, які читають книжки, збирають домашню бібліотеку. Чим вищим є рівень освіти і чим більший вік респондентів, тим частіше вони збирають домашню бібліотеку. Жінки роблять це частіше, ніж чоловіки.  Ті респонденти, в родинах яких говорять українською мовою (або двома мовами – українською і російською), збирають бібліотеку частіше, ніж ті, вдома у яких говорять російською мовою. Відповідно, частіше збирають домашню бібліотеку респонденти, які віддають перевагу читанню українською мовою порівняно з тими, хто віддає перевагу книжкам російською мовою.

Ті, хто не збирає домашню бібліотеку, найчастіше пояснюють це відсутністю місця для зберігання книжок (36%), а також тим, що їм домашня бібліотека не потрібна   (28%). 14% вважають, що бібліотеку можна замінити електронною книжкою, а 6% ? що бібліотека незручна при переїздах.

Популярність українських видавництв

Харківське видавництво «Ранок» знає найбільша кількість читачів України  — 10,4 %.На другому місці за популярністю опинилось видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Івана Малковича — його знає 7,2% українців. На третьому місці — «Клуб Сімейного Дозвілля» з 6,2% опитаних. За ним — «Видавництво Старого Лева» (3,9%) і «Фоліо» (3,3%).

Трійка лідерів майже не змінилась за 4 роки: у дослідженні 2014 року рейтинг видавництв очолювала «А-ба-ба-га-ла-ма-га», за нею «Ранок і «Клуб Сімейного Дозвілля. Щоправда, у попередньому дослідженні українців питали про рівень довіри до видавництва, а не знаність бренду.

У десятці «найвідоміших» опинились видавництва: «Основа» (2,2%), «Навчальна книга — Богдан» (1,8%), «Веселка» (1,4%), «Освіта» (1,4%), «Свічадо» (1,2%). Решту видавців знає менше одного відсотка українців.

Так як питання було відкритим (опитуваним не пропонували готових відповідей), 37,6% українців не назвали жодного видавництва, або не відповіли на запитання, або обрали відповідь «важко відповісти».

Популярність сучасних українських письменників

Серед сучасних вітчизняних письменників українці найбільше знають Ліну Костенко.

Так на відкрите запитання «Кого з сучасних українських письменників ви знаєте?» 10% опитаних назвали письменницю Ліну Костенко. На другому місці — Сергій Жадан із 7%, на третьому і четвертому — Юрій Андрухович і Оксана Забужко (із незначною різницею у кількості згадок — 4,7% і 4,3% відповідно), а на п’ятому — Василь Шкляр, якого назвали 3,9% респондентів. П’ятірка лідерів обійшла Люко Дашвар, Ірен Роздобудько та Ірену Карпу. До речі, у дослідженні 2014 року остання входила у п’ятірку першості. Тоді як Ліна Костенко очолює рейтинги вже багато років поспіль.

Однак знати — не означає читати: кожного з названих письменників читали майже вдвічі менше опитаних. Так, твори Ліни Костенко читали 5,8% респондентів, Сергія Жадана — 3,9%, Оксана Забужко обійшла Юрія Андруховича — 2,6% проти 2,4% відповідно, а Василя Шкляра із 2,2% витиснула із п’ятірки лідерів Люко Дашвар — її твори читали 2,3% респондентів.

Загалом під час опитування назвали 145 імен сучасних українських письменників. 14% українців не змогли пригадати жодного письменника, а для 13,8% обрали відповідь «важко відповісти». 9,9% не відповіли.

16% українців не читали творів вітчизняних авторів сьогодення.

Серед сучасних українських письменників називали імена Василя Стуса, Олеся Бузини, Всеволода Нестайка, Юрія Покальчука, Василя Барки, Анатолія Дімарова, Наталі Забіли, Павла Загребельного тощо.

1,9% українців називали класиків української літератури.

Читання електронних книжок

Як зазначалося вище, 21% респондентів відповіли, що одним із джерел отримання ними книжок є їх безкоштовне скачування з Інтернету.  При цьому користується Інтернетом значно більша частка опитаних ?  64% користуються цим джерелом інформації щодня, 16% ? кілька разів на тиждень. Це дозволяє припускати, що кількість тих, хто отримує книжки з Інтернету, буде зростати.

Жителі великих міст користуються Інтернетом частіше, ніж жителі середніх та малих міст і сіл.  Найчастіше користуються Інтернетом студенти та учні, а найрідше – пенсіонери, загалом чим молодші респонденти, тим частіше вони користуються Інтернетом.  Респонденти з вищою освітою користуються Інтернетом частіше, ніж респонденти середньою та середньою спеціальною освітою, а люди високим рівнем добробуту – частіше, ніж люди з низьким рівнем добробуту.  Ті, хто розмовляє вдома російською мовою, користується Інтернетом частіше, ніж ті, хто розмовляє українською – це зумовлене тим, що більшість російськомовних респондентів живе у великих містах, де рівень користування Інтернетом вищий.

Переважна більшість тих, хто читає електронні книжки (92%), завантажує їх в Інтернеті безкоштовно, лише 8% купують разово на спеціалізованих сайтах і лише 3% користуюся онлайн-підпискою. Лише 15% тих, хто читає (слухає) електронні (чи аудіо) книжки користуються підписками на цифровий контент (книжки, музику, кіно). Найчастіше (близько половини з них 52%) називають Apple/Google Music.

Серед тих, хто читає (слухає) електронні (чи аудіо) книжки, за останній рік найчастіше (52%) завантажували безкоштовно від 1 до 5 книг, лише 18% завантажили від 6 до 10 книг, 8% ? 10-25 книг, 4% ?25-50 книг, 4% ? більше 50 книг (і 7% не скачали жодної).

Відповідаючи на запитання: «Скільки електронних книжок ви купили за останній рік (або прочитали в рамках платної підписки)?» 78% тих, хто читає (слухає) електронні (чи аудіо) книжки відповіли «жодної». 12% ? від 1 до 5 книг, 2% ? 6-10 книг, 1% ? 10-25 книг, 0,8% ? 25-50 книг і 0,3% ? більше 50 книг.

Резюме

Найбільш поширеним видом проведення дозвілля громадян є перегляд телевізійних передач. Друге та третє місця за популярністю поділяють  читання ЗМІ (у тому числі інтернет-ЗМІ) та активність в соціальних мережах.

Найчастіше респонденти віддають перевагу читанню соціальних мереж та Інтернет-ЗМІ, блогів, форумів (відповідно 34% і 27% читають їх щодня). Друковані книжки щодня читають лише 8%, кілька разів на тиждень – 16%, електронні чи аудіокнижки – відповідно 4% і 11%. Ніколи не читають друкованих книжок 36% респондентів, ніколи не читають (не слухають) електронних чи аудіокнижок 65% опитаних.

Що вищим є рівень освіти респондентів, то частіше вони читають книжки. Частота читання дещо зростає із зростанням рівня добробуту респондентів. Жінки читають друковані книжки частіше, ніж чоловіки.  Що молодші респонденти, то частіше вони читають друковані  книжки.

37% респондентів не прочитали за останній рік жодної друкованої книжки, 36% прочитали від 1 до 5 книжок, 14% ? від 6 до 10 книжок,  6% ? від 10 до 25 книжок, 4% ? від 25 до 50 книжок, і лише 2% ? більше 50 книжок. 56% респондентів не прочитали за останній рік жодної друкованої книжки, виданої українськими видавництвами, 26% ? від 1 до 5 книжок, 6% ? від 6 до 10 книжок,  3% ? від 10 до 25 книжок, 1% ? від 25 до 50 книжок, і лише 0,4% ? більше 50 книжок.

За відповідями на запитання стосовно читання і придбання друкованих книг протягом минулого року було виокремлено чотири групи респондентів: 1) ті, що протягом минулого року не читали і не купували друковані книги (35% опитаних), 2) читали, але не купували  друковані книги (25%), 3) не читали, але  купували друковані книги (2%), 4)  і читали, і купували друковані книги (38%).

Більшість респондентів мають у своєму розпорядженні пристрої, що дозволяють читати книги на електронних носіях:  смартфони (70%), ноутбуки/комп’ютери (61%),  планшети (27%), власне електронні книги (7%). Проте, електоронні та аудіокнижки книжки щодня читають (слухають) лише 4% опитаних, кілька разів на тиждень – 11%. Ніколи не читають (не слухають) електронні чи аудіокнижки 65% опитаних. Найчастіше електронні книжки респонденти читають зі смартфона. Переважна більшість тих, хто читає електронні книжки, завантажує їх в Інтернеті безкоштовно, лише 8% купують разово на спеціалізованих сайтах і лише 3% користуюся онлайн-підпискою.

Ті респонденти, які ніколи не читають (не слухають) ні друкованих, ні електронних чи аудіо книжок, найчастіше пояснюють це відсутністю потреби чи бажання. Лише 11% з-поміж них як причину називають цінову недоступність книжок, 7% ? відсутність хороших, цікавих, якісних і корисних книжок.

Як правило, респонденти читають книжки 1-2 години протягом дня (25%) або від півгодини до години (23%).

Лише 15% респондентів схильні виділяти окремий час для читання, значно більше (26%) читають, коли є нагода, у вимушених паузах чи паралельно з іншою діяльністю, ще 23% відповіли «і так, і так». Частіше за інших спеціальний час для читання виділяють студенти (25%), домогосподарки (21%) та пенсіонери (20%).

Частка читачів, які обирають книжки російською мовою (28%) є дещо вищою, порівняно з часткою тих, хто обирає книжки українською (24%). Але найчастіше читачі обирають мову, якою була написана книга (33%). Для ще 12% читачів мова книжки не має значення.

Вибір мови книги має певні особливості, залежно від різних соціально-демографічних характеристик. Зокрема молодші респонденти дещо частіше віддають перевагу книгам українською мовою. Книжкам українською мовою надають перевагу переважна більшість читачів у Західному регіоні, книжкам російською мовою надають перевагу більшість читачів у Південному  та Східному регіонах. У Центральному регіоні приблизно рівні частки читачів обирають книги українською та російською мовами, а більшості читачів цього регіону однаково зручно читати книги обома мовами. Приблизно порівну читачів, які вдома спілкуються українською відповідають, що їм зручніше читати книги українською або будь-якою мовою. Серед російськомовних (вдома) читачів картина зовсім інша: майже дві третини з них відповідають, що їм зручніше читати книги російською і третина  – що будь-якою мовою. Більшість двомовних (вдома) читачів зазначили, що їм зручно читати книжки будь-якою мовою.

Найпопулярнішими серед українських читачів жанрами є сучасні детективи та класика. Проте зовсім різною є популярність жанрів серед чоловіків і жінок. Так, серед жінок-читачок найбільш популярними жанрами є класика і любовні романи (третина читачок читали книжки цих жанрів протягом року). Найбільшою популярністю у чоловіків-читачів користуються сучасні детективи та фантастика чи фентезі. Любовні романи є найменш популярним жанром серед чоловіків (їх читали лише 4% чоловіків-читачів). Також існують відмінності в популярності жанрів залежно від інших показників, але вони не є такими великими.

Відповідаючи на питання, книжки яких жанрів респонденти купували протягом року, понад третина (38%) тих, хто читає книжки, відповіли, що вони не купували книжок. Книжок різних жанрів протягом року читачі купували в 2,5-3,5 разів менше, ніж читали. Проте, значно вищою є пропорція придбаних до прочитаних книжок серед літератури для дітей та підлітків (її читали 22% читачів, а купували книги 17%) та підручників і навчальних посібників (24% і 14%, відповідно).

Читачам задавалося питання про те, які тексти вони би хотіли почитати, але поки не змогли знайти варті уваги видання. 30% читачів зазначили, що таких текстів немає. Тексти різних жанрів, яких читачам не вистачає, називали в 3-4 разів рідше, ніж читали книжки цих жанрів.

Відповідаючи на запитання, де вони взяли книжки, які прочитали протягом останнього року, 35% респондентів відповідають, що вони їх купили, 29% ? позичили у друзів, 21% ? скачали безкоштовно, 16% ? взяли з домашньої бібліотеки, 15% ? взяли в бібліотеці, 4% ? взяли в шкільній бібліотеці. Ті, хто віддає перевагу читанню книжок українською мовою, частіше, ніж ті, хто віддає перевагу читанню книжок російською мовою, купують книжки і рідше скачують їх з Інтернету.

60% респондентів не придбали за останній рік жодної друкованої книжки, 29% придбали від 1 до 5 книжок, 7% ? від 6 до 10 книжок,  3% ? від 10 до 25 книжок, 1% ? від 25 до 50 книжок, і лише 0,2% ? більше 50 книжок. 68% респондентів не придбали за останній рік жодної друкованої книжки, виданої українськими видавництвами, 22% ? від 1 до 5 книжок, 4% ? від 6 до 10 книжок,  2% ? від 10 до 25 книжок, 0,3% ? від 25 до 50 книжок, і лише 0,1% ? більше 50 книжок.

Середня ціна останньої придбаної книги, серед покупців склала 135 грн.

Жителі міст купують друковані книжки дещо частіше, ніж жителі сіл. Чим вищим є рівень освіти респондентів, тим частіше вони купують книжки. Жінки купують друковані книжки частіше, ніж чоловіки.

Найбільшою мірою впливають на вибір книжки при її покупці рекомендації друзів (на це вказують 46% тих, хто читає книжки). 26% як чинник впливу на вибір називають автора, 24% ? анотацію до книги, 19% ? ціну, 13% ? мову книжки, 13% ? якість тексту чи перекладу, 12% ? відгуки у соцмережах, на сайтах продажу, 12% ?дизайн обкладинки / візуальну естетику видання загалом, 12% ?  рекомендації продавця, 11% ? рецензії та огляди в пресі та онлайн-ЗМІ, 10% ? якість друку  і паперу, 10% ? огляди на книжкових сайтах, 5% ? видавництво, 5% ? згадки по ТБ і радіо.

Серед тих, хто протягом останнього року придбав хоча б одну книгу, 39% купували книги на подарунок (що складає 16% від усіх респондентів).

Найчастіше книги купуються у маленьких місцевих книгарнях,  на ринку та у великих книжкових мережах.